Перелік ВНЗ України для учнів з порушенням слуху
(посилання на перелік)
ДЛЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ
ПЕРЕДБАЧЕНО 3 ОСНОВНІ ТРАЄКТОРІЇ ВСТУПУ ДО ВИШІВ
Перша траєкторія. Співбесіда
Вступ за співбесідою – одна
зі спеціальних умов щодо участі в конкурсному відборі та здобуття вищої освіти
за бюджетні кошти, коли достатньою підставою для зарахування на бюджетне місце
є протокольне рішення щодо надання вступнику рекомендації до зарахування за
результатами співбесіди (яка використовується в якості вступного випробування
замість зовнішнього незалежного оцінювання) з конкурсних предметів.
Право на вступ за
співбесідою для здобуття вищої освіти на основі повної загальної середньої
освіти мають особи:
визнані інвалідами війни відповідно до пунктів 10-14 статті 7 Закону
України «Про
статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
яким Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи» надане право на прийом без
екзаменів до
державних вищих навчальних закладів за результатами співбесіди (Увага!
До цієї
категорії входять не тільки особи з інвалідністю!);
особи з інвалідністю, які неспроможні відвідувати навчальний заклад (за
рекомендацією органів охорони здоров’я та соціального захисту населення).
Особи, яким надано право на
вступ за співбесідою, і які бажають скористатись цим правом, подають заяви в
паперовій формі з наданням підтверджуючих право на пільгу документів. Вони
можуть також зареєструвати електронний кабінет і подавати заяви в електронній
формі (у разі наявності результатів ЗНО), але за тими заявами вони не зможуть
скористатись правом на вступ за співбесідою.
Співбесіда є однією з форм
вступних випробувань і використовується замість складання ЗНО для визначених
вище категорій вступників. Якщо вступник, який має право на зарахування за
співбесідою, склав ЗНО, то це не заважає йому вступати за співбесідою і не
зараховується замість неї.
Особи, які мають право на
вступ за співбесідою, але не зараховані на навчання за результатами співбесіди,
можуть брати участь у конкурсі на загальних засадах відповідно до конкурсного
бала (в разі, якщо складали ЗНО).
У разі участі в конкурсі на
загальних засадах і зарахуванні за його результатами на місця за кошти фізичних
та юридичних осіб такі вступники можуть бути переведені на вакантні місця
державного або регіонального замовлення. Це можливе в разі, якщо отриманий
вступником конкурсний бал менший прохідного (мінімального, який дозволив
отримати рекомендацію до зарахування на бюджетні місця за цією конкурсною
пропозицією в загальному конкурсі) не більше ніж на 10 балів (на 20 балів для
визначених у Додатку 4 до Умов прийому Переліку спеціальностей).
Особи, які мають право на
вступ за співбесідою, можуть вступати також на небюджетні конкурсні пропозиції.
У такому разі право на вступ за співбесідою замість ЗНО зберігається, а
можливість навчання за бюджетні кошти не надається.
Друга траєкторія. Іспити та
квоти-1
Вступ за іспитами та
квотами-1 – одна з спеціальних умов щодо участі в конкурсному відборі та
здобуття вищої освіти за бюджетні кошти, коли вступні випробування складаються
у формі іспитів у вищому навчальному закладі замість зовнішнього незалежного
оцінювання з усіх або частини конкурсних предметів, а конкурсний відбір
здійснюється в межах осіб, які мають право вступати за квотами-1 на виділені
місця.
Право на вступ за іспитами та
квотами-1 для здобуття вищої освіти на основі повної загальної середньої
освіти, зокрема (!), мають особи:
які не брали участь в основній та додатковій
сесіях зовнішнього незалежного оцінювання з певного(их) навчального(их) предмета
(ів) через наявність захворювання або патологічного стану, зазначеного в
Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для
проходження зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженому наказом
Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від
29 серпня 2016 року № 1027/900, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України
27 грудня 2016 року за № 1707/29837 (за умови подання до приймальної комісії
вищого навчального закладу одного з документів, зазначених у підпункті 1 пункту
2 наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я
України від 29 серпня 2016 року № 1027/900 "Деякі питання участі в
зовнішньому незалежному оцінюванні та вступних іспитах осіб, які мають певні
захворювання та/або патологічні стани, інвалідність", зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 27 грудня 2016 року за № 1707/29837, або копії
такого документа); Особи, яким надано право на вступ за іспитами та квотами-1,
і які бажають скористатись цим правом, подають заяви в паперовій формі з
наданням підтверджуючих право на пільгу документів. Вони можуть також
зареєструвати електронний кабінет і подавати заяви в електронній формі (у разі
наявності результатів ЗНО, достатніх для проходження конкурсного відбору), але
за тими заявами вони не зможуть скористатись правом на вступ за іспитами та
квотами-1.
Особи, яким надано право на
вступ за іспитами та квотами-1, і які бажають скористатись цим правом, подають
заяви в паперовій формі з наданням підтверджуючих право на пільгу документів.
Вони можуть також зареєструвати електронний кабінет і подавати заяви в
електронній формі (у разі наявності результатів ЗНО, достатніх для проходження
конкурсного відбору), але за тими заявами вони не зможуть скористатись правом на
вступ за іспитами та квотами-1.
Особи, які мають право на
вступ за іспитами та квотами-1, можуть вступати також на небюджетні конкурсні
пропозиції. У такому разі право на вступ за іспитами замість ЗНО зберігається,
а можливість навчання за бюджетні кошти не надається.
Для довідки: Квоти-1 встановлюються вищим навчальним закладом
у межах десяти відсотків (але не
менше одного місця) та тридцяти відсотків (у вищих навчальних
закладах (структурних
підрозділах вищих навчальних закладів), які функціонують на території Донецької
та Луганської областей, і переміщених вищих навчальних закладах) максимального
(загального) обсягу державного або регіонального замовлення за відкритими та
закритими конкурсними пропозиціями і оголошуються одночасно з оголошенням максимального
(загального) обсягу державного або регіонального замовлення.
Третя траєкторія. Переведення
на вакантні бюджетні місця
Можливість переведення на
вакантні бюджетні місця – одна з спеціальних умов щодо здобуття вищої освіти за
бюджетні кошти, коли вступники мають право на переведення на вакантні місця
державного або регіонального замовлення, якщо вони зараховані на навчання за
іншими джерелами фінансування на відкриту або закриту конкурсну пропозицію.
Право на переведення на вакантні бюджетні місця мають:
особи з інвалідністю І, ІІ
груп та діти з інвалідністю віком до 18 років, яким не протипоказане навчання
за обраною спеціальністю;
інваліди з числа учасників
ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від
Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності
з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на
променеву хворобу, - категорія 1 та особи, які постійно проживали у зоні
безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови
про відселення, - категорія 2.
Особи, яким надано право на
переведення на вакантні бюджетні місця, реєструють електронні кабінети і
подають заяви в електронній формі та беруть участь у конкурсному відборі на
загальних засадах на основі сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання.
Закони України
1. Закони України у галузі освіти.
А) Закон «Про
загальну середню освіту», прийнятий 13 травня 1999 року, № 651-XIV із внесеними
змінами (витяги)
Стаття 4. Система загальної середньої освіти
Систему загальної середньої
освіти становлять: загальноосвітні навчальні заклади всіх типів і форм
власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та
соціальної реабілітації, навчально-виробничі комбінати, позашкільні заклади,
науково-методичні установи та
органи управління системою загальної середньої освіти, а також професійно-технічні
та вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації, що надають повну загальну
середню освіту.
Стаття 6. Здобуття повної загальної середньої освіти
1. Громадянам України незалежно
від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі,
етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних
або інших ознак забезпечується доступність і безоплатність здобуття повної
загальної середньої освіти у державних і комунальних навчальних закладах.
Стаття 9. Типи
загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої
освіти спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат) загальноосвітній
навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або)
розумового розвитку;
Стаття 12. Термін навчання
1. Термін навчання для здобуття
повної загальної середньої освіти у загальноосвітніх навчальних закладах I-III
ступенів становить 12 років:
у загальноосвітніх навчальних закладах I ступеня -
4 роки;
у загальноосвітніх навчальних закладах II ступеня -
5 років;
у загальноосвітніх навчальних закладах III ступеня
- 3 роки.
2. Термін навчання у
загальноосвітніх навчальних закладах для дітей, які потребують корекції
фізичного та (або) розумового розвитку, встановлюється Кабінетом Міністрів
України.
Стаття 21. Соціальний захист учнів (вихованців)
2. Діти з вадами слуху, зору,
опорно-рухового апарату забезпечуються засобами індивідуальної корекції в
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Утримання вихованців, які
потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, у спеціальних
загальноосвітніх школах (школах-інтернатах) здійснюється за рахунок держави.
4. Діти-сироти, діти, позбавлені
батьківського піклування, діти, які потребують корекції фізичного та (або)
розумового розвитку, працевлаштовуються або продовжують навчання згідно з
одержаною освітою у порядку, встановленому законодавством України.
Стаття 29. Права та обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють
1. Батьки або особи, які їх
замінюють, мають право: вибирати навчальні заклади та форми навчання для
неповнолітніх дітей;
3. У разі, якщо батьки або
особи, які їх замінюють, всупереч висновку відповідної психолого-медико-педагогічної
консультації відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної
загальноосвітньої школи (школи-інтернату), навчання дитини проводиться за
індивідуальною формою.
Б) Закон «Про освіту», прийнятий 23 травня 1991 року № 1060-XII (витяги)
Cтаття 3. Право громадян України на освіту
1. Громадяни України мають право
на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від статі,
раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять,
світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії,
віросповідання, стану здоров'я, місця проживання та інших обставин. Це право
забезпечується:
розгалуженою мережею навчальних
закладів, заснованих на державній та інших
формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти;
відкритим характером навчальних закладів, створенням умов для вибору
профілю
навчання і виховання відповідно до здібностей, інтересів громадянина;
різними формами навчання
- очною, вечірньою, заочною,
екстернатом, а також
педагогічним патронажем.
2. Держава здійснює соціальний
захист вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних
ординаторів, аспірантів, докторантів та інших осіб незалежно від форм їх
навчання і типів навчальних закладів, де вони навчаються, сприяє здобуттю
освіти в домашніх умовах.
Стаття 37. Навчальні заклади
для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації
Для дітей, які не мають
необхідних умов для виховання і навчання в сім'ї, створюються загальноосвітні
школи-інтернати.
a) Для дітей-сиріт і дітей, які
залишилися без піклування батьків, створюються школи-інтернати, дитячі будинки,
в тому числі сімейного типу, з повним державним утриманням.
b) Для дітей, які потребують
тривалого лікування, створюються дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні
санаторні школи-інтернати, дитячі будинки. Навчальні заняття з такими дітьми
проводяться також у лікарнях, санаторіях, вдома. Для осіб, які мають вади у
фізичному чи розумовому розвитку і не можуть навчатися в масових навчальних закладах,
створюються спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, школи, дитячі будинки,
дошкільні та інші навчальні заклади з утриманням за рахунок держави.
c) Для дітей і підлітків, які
потребують особливих умов виховання, створюються загальноосвітні школи і
професійно-технічні училища соціальної реабілітації.
2. Закони України з питань прав інвалідів
А) Закон України
«Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» 21 березня 1991 року №
875-XII (витяги)
Стаття 21.
Держава гарантує інвалідам дошкільне виховання, здобуття освіти на рівні, що
відповідає їх здібностям і можливостям.
Дошкільне виховання, навчання
інвалідів здійснюється в загальних або спеціальних дошкільних та навчальних
закладах.
Професійна підготовка або
перепідготовка інвалідів здійснюється з урахуванням медичних показань і
протипоказань для наступної трудової діяльності. Вибір форм і методів
професійної підготовки провадиться згідно з висновками медико-соціальної
експертизи. При навчанні, професійній підготовці або перепідготовці інвалідів
поряд із загальними допускається застосування альтернативних форм навчання.
Закон України
«Про реабілітацію інвалідів в Україні», прийнятий 6 жовтня 2005 року № 2961-IV
(витяг)
Стаття 12. Структура системи реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів.
Систему реабілітації
інвалідів, дітей-інвалідів складають: спеціальні загальноосвітні школи
(школи-інтернати) - загальноосвітні навчальні заклади системи освіти для дітей,
які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку.
Цим же законом передбачено
ухвалення Державної типової програми реабілітації інвалідів, яка повинна
встановити гарантований державою перелік послуг з медичної,
психолого-педагогічної, фізичної, професійної, трудової,
фізкультурно-спортивної, побутової і соціальної реабілітації, технічних та
інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення, які надаються
інваліду, дитині-інваліду з урахуванням фактичних потреб залежно від віку,
статі, виду захворювання безоплатно або на пільгових умовах. Така програма була
прийнята і розроблені заходи на її виконання (нижче будуть наведені витяги з
цієї Програми). Варто зазначити, що це практично єдиний нормативний документ де
зафіксовано термін «інклюзивна освіта».
3. Закони України, що гарантують права дітей
А) Закон України «Про охорону
дитинства», прийнятий 26 квітня 2001 року № 2402-III (витяги)
Стаття 19. Право на освіту
Кожна дитина має право на освіту.
Держава гарантує
доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої,
професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних
закладах;
надання державних стипендій
та пільг учням і студентам цих закладів у порядку, встановленому законодавством
України.
Держава забезпечує право на
вибір навчального закладу і навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у
державних і комунальних навчальних закладах.
Місцеві органи
виконавчої влади та органи місцевого самоврядування організовують облік дітей
дошкільного та шкільного віку для виконання вимог щодо навчання дітей у
загальноосвітніх навчальних закладах…
Діти-сироти та діти,
позбавлені батьківського піклування (за винятком тих, які мають вади фізичного
та розумового розвитку і не можуть навчатися в загальних навчальних закладах),
навчаються в загальноосвітніх школах.
Для дітей-інвалідів та інвалідів
з дитинства, які потребують опіки і стороннього догляду, органи управління
освітою, за згодою батьків дітей або осіб, які їх замінюють, забезпечують
навчання в загальноосвітніх та спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах
за відповідними навчальними програмами, у тому числі і в домашніх умовах.
(Статтю 19 доповнено частиною згідно із Законом № 2414-IV від 03.02.2005)
Діти-інваліди та інваліди з
дитинства, які перебувають у реабілітаційних закладах, закладах та установах
системи охорони здоров'я, системи праці та соціального захисту населення, мають
право на здобуття освіти за індивідуальними навчальними програмами, які
узгоджуються з індивідуальними програмами реабілітації дітей-інвалідів та
інвалідів з дитинства. (Статтю 19 доповнено частиною згідно із Законом №
2414-IV від 03.02.2005)
Держава забезпечує пільгові
умови для вступу до державних та комунальних професійно-технічних, вищих
навчальних закладів дітям-інвалідам, дітям-сиротам, дітям, позбавленим
батьківського піклування, та іншим категоріям дітей, які потребують соціального
захисту, за умови наявності у них достатнього рівня підготовки.
Норми
навантаження у навчальних програмах та планах навчальних закладів повинні
визначатися з урахуванням віку та стану здоров'я дітей. Контроль за дотриманням
цих норм у порядку, встановленому законодавством, забезпечують органи
управління освітою та органи охорони здоров'я.
У порядку, встановленому
законодавством, держава забезпечує підтримку та заохочення особливо обдарованих
дітей шляхом направлення їх на навчання до провідних вітчизняних та іноземних
навчальних закладів і встановлення спеціальних стипендій.
Стаття 26. Захист прав
дітей-інвалідів та дітей з вадами розумового або фізичного розвитку
Дискримінація дітей-інвалідів та дітей з вадами розумового або фізичного
розвитку забороняється. Держава сприяє створенню дітям-інвалідам та дітям з
вадами розумового або фізичного розвитку необхідних умов, рівних з іншими
громадянами
можливостей для повноцінного
життя та розвитку з урахуванням індивідуальних здібностей та інтересів,
гарантує надання їм відповідної матеріальної допомоги, встановлення одному з
батьків дитини-інваліда чи особі, яка його замінює, на підприємстві, в установі
чи організації незалежно від форм власності, за його згодою, скороченого
робочого дня, надання додаткової оплачуваної відпустки на строк до 5 днів,
відпустки беззбереження заробітної плати та інших пільг, передбачених
законодавством України.
Дітям-інвалідам та дітям з
вадами розумового або фізичного розвитку надається безоплатна спеціалізована
медична, дефектологічна і психологічна допомога та здійснюється безоплатне
протезування у відповідних державних і комунальних закладах охорони здоров'я,
надається можливість отримати базову, професійно-технічну та вищу освіту, в
тому числі в домашніх умовах. Таким дітям гарантується безоплатне забезпечення
засобами індивідуальної корекції.
З метою створення умов для
безперешкодного доступу дітей-інвалідів та дітей з вадами фізичного розвитку до
об'єктів соціальної інфраструктури планування та забудова населених пунктів,
формування жилих районів, розробка проектних рішень, будівництво та
реконструкція будинків, споруд та їх комплексів, об'єктів та засобів
громадського транспорту повинні здійснюватися з дотриманням вимог Закону
України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Діти-інваліди мають право на
безоплатне матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення, а також
забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами індивідуальної
корекції відповідно до законодавства.(Статтю 26 доповнено частиною згідно із
Законом № 2414-IV від 03.02.2005…
Стаття 27. Заклади для
дітей-інвалідів та дітей з вадами розумового або фізичного розвитку
Для дітей-інвалідів та дітей
з вадами розумового або фізичного розвитку, які не можуть навчатися в загальних
навчальних закладах, створюються спеціальні загальноосвітні школи
(школи-інтернати), загальноосвітні санаторні школи (школи-інтернати),
будинки-інтернати для дітей-інвалідів, дошкільні та інші заклади, в яких вони
утримуються за рахунок держави. При направленні дітей до таких закладів останні
мають обиратися з урахуванням принципу їх максимальної територіальної
наближеності до місця проживання батьків або осіб, що їх замінюють.
Кошти на фінансування
будівництва та утримання закладів для дітей-інвалідів і дітей з вадами
розумового або фізичного розвитку в Державному бюджеті України, бюджеті
Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетах виділяються окремою статтею.
Комментариев нет:
Отправить комментарий